РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА» ТА «НАУКОВО-ДОСЛІДНА» ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ БІОЛОГІВ

УДК 001.89-57.87:57

РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ  «НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА» ТА «НАУКОВО-ДОСЛІДНА» ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ БІОЛОГІВ

Ю. Кістін

Науковий керівник: д.п.н. Сидорович М.М.

Кафедра біології людини та імунології

Херсонський державний університет

e.mail:srw@university.ks.ua

У статті вивчаються різні підходи до  визначення  понять “науково-дослідна  діяльність”, “навчально-дослідна діяльність”. Наукова робота  студентів розглядається як  система методів, засобів  і  заходів  підготовки  творчої  особистості,  формування  ціннісного  відношення  до  творчої  діяльності, розвитку дослідницької компетентності й наукової творчості. 

Ключові слова:діяльність, види діяльності, навчально-дослідна діяльність, науково-дослідна діяльність.

 

Сучасне суспільство потребує спеціалістів високого рівня, всебічно підготовлених до самостійного оволодіння широким спектром професійних навичок, з високо розвинутими вміннями до творчої роботи, тому навчальний  процес повинен бути спрямований на підготовку майбутніх фахівців, які можуть швидко адаптуватися до професійної роботи і можливих перетворень. Його орієнтація на набуття науково-дослідних умінь студентами – це ефективний шлях навчання крізь дослідництво.

Науково-дослідні вміння формуються під час відповідної науково-дослідної діяльності студентів (НДДС), організація якої повинна бути провідним чинником підготовки майбутніх фахівців. Різні аспекти науково-дослідної  діяльності студентів у процесі професійної підготовки розглядалися в роботах багатьох науковців (О. Микитюк, Г. Кловак, О. Дубасенюк, З. Сазонова, І. Глікман, Н. Гавриш, М. Князян, П. Горкуненко та ін.) Проте аналіз наукових публікацій [5;8; 18; 22; 25] та дисертаційних праць [4; 7; 9; 10; 12; 17; 20] з досліджуваної проблеми, визначення ролі  й місця в підготовці фахівців у ВНЗсвідчить про існування полісемії її понятійного апарату. Тому мета даної статті ставаналіз категоріально-понятійного апарату проблеми, зокрема, визначення понять «діяльність» та її різновидів, «навчально-дослідна діяльність студентів», «науково-дослідна діяльність студентів».

Діяльність є предметом дослідження психологічної науки, вперше назвав С. Рубінштейн [27]. О. Леонтьєв визначив діяльність таким чином: «… діяльність –  реакцію і не сукупність реакцій, а система, яка має будову, свої внутрішні переходи,перетворення, свій розвиток» [16, 168]. Розвиваючи ці погляди П. Анохін розглядав діяльність як систему процесів [3], тому загальна психологія визначає її форму як активне ставлення до дійсності, внаслідок якої людина встановлює зв’язок із зовнішнім світом [11; 14]. Діяльність є провідною потребою людини [1], тому існує взаємозв’язок між свідомістю і діяльністю людини [6].

Важливим для нашого дослідження є визначення діяльності, що дав В. Крутецький: «Діяльність – це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, зв’язаних із задоволенням її потреб і інтересів, на виконання вимог до нього з боку суспільства і держави» [13, 270].

За онтогенетичним критерієм можна виділити властиві всім людям основні види діяльності. Вони будуть відповідати загальним потребам і тим видам соціальної людської активності, у які неминуче включається кожна людина в процесі свого індивідуального розвитку (концепція провідної діяльності за Л.С. Виготським). Такими видами діяльності є гра, навчання й праця [24, с. 251].

Базисна функціональна структура діяльності – поєднання суб’єкта з об’єктом, діалектично-психологічно-онтологічна сутність якого полягає в тому, що розпредмечування об’єкта є упредмечуванням суб’єкта. Згідно з усталеними положеннями теорії мотивації, істотна, тобто змістова, специфіка будь-яких проявів діяльності людини випливає з мотивів, стрижнем яких є ті цілі, котрі суб’єкт досягає за її допомогою. Отож у цій специфічності полягає критерій поділу діяльності на види: комунікативна діяльність(спілкування), ігрова діяльність, пізнавальна діяльність, аксіологічна (ціннісно-орієнтаційна) діяльність та трудова діяльність [19; 21].

Для педагогічної теорії і практики принципово важливою є також класифікація діяльності за способом досягнення прогнозованого результату. Розглядаючи процес навчання як діяльність, психологи виділяють три її види: репродуктивну, продуктивну і творчу. При цьому репродуктивна діяльність виконується на основі аналогії з використанням засвоєних раніше методів діяльності у нових умовах. Основною відмінністю продуктивної діяльності від репродуктивної є те, що в процесі першої формуються нові знання, здобувається досвід реалізації способів діяльності. Творча діяльність базується на двох попередніх, але відрізняється якісно новим продуктом, який створюється в умовах невизначеності у відповідних сферах діяльності [18].

Інший підхід до використання термінології стосовно учнівських досліджень, запропонований О. Анісімовою, базується на характері педагогічної взаємодії між учнем та педагогом: якщо педагог знає шлях пошуку, пропонує учневі пройти цим шляхом, передбачаючи чи напевне знаючи очікуваний результат –  навчально-пізнавальна діяльність; якщо педагог знає шлях проведення дослідження, але не знає кінцевого результату, пропонуючи дитині самостійно вирішити проблему чи комплекс проблем, то така діяльність називається навчально-дослідницькою; якщо педагог володіє методикою та різноманітними методами наукового дослідження й ознайомлює з ними учня, йому та учневі притаманна наукове передбачення та наукова інтуїція, однак обидва не знають ні шляху пошуку, ні кінцевого результату дослідження, то така діяльність може називатися науково-дослідницькою [21].

Навчально-дослідна діяльність студентів відноситься до продуктивного виду діяльності і є невід’ємною складовою науково-дослідної діяльності студентів, що знаходить своє місце в творчому вираженні. На відміну від навчально-дослідної діяльності науково-дослідна діяльність студентів відноситься до творчого виду діяльності, демонструючи вміння здійснювати дослідницьку роботу, результатом якої є об’єктивно нова інформація для науки.

У ряді дисертаційних досліджень (Ф. Галіулліна, О. Глущенко, О. Казанцева, Т. Калашникова, О. Нечаєва, Ю. Солянников та ін.) застосовується термін – навчально-дослідна діяльність студентів, що розглядається як невід’ємна складова частина навчального процесу. Навчально-дослідна робота охоплює всі види навчальної діяльності студентів і здійснюється через гармонійне впровадження елементів наукових досліджень у навчальний процес на лекційних, практичних заняттях, при підготовці курсових, дипломних, магістерських проектів тощо.

На теперішній час в науці існує декілька підходів щодо розкриття сутності поняття «навчально-дослідна діяльність студентів». Дане поняття багатогранне, тому й зрозуміло чому досі воно не отримало однозначного, чіткого визначення в педагогічні й літературі. Автори використовують його в різних значеннях. Так, наприклад, В.Андрєєв відзначає, що навчально-дослідна діяльність студентів спрямована на пошук, пояснення й доказ закономірних зв’язків і відносин, експериментально спостережуваних чи теоретично аналізованих фактів, явищ, процесів, у якої домінує самостійне застосування прийомів наукових методів пізнання і в результаті якої студенти активно опановують знаннями, розвивають свої дослідні вміння й здібності [2]; В. Шахов під навчально-дослідною діяльністю студентів розуміє вид роботи творчого характеру, спрямований на оволодіння спеціальними знаннями, вміннями, навичками та методологією і методами наукового дослідження, в процесі якої відбувається самовиховання та самореалізація дослідницьких здібностей та умінь [27]; ефективна співпраця педагога й студента; поступовий перехід від навчання до самоосвіти; перетворення студента на активного суб’єкта освітнього процесу, здатного здобувати знання, оволодівати вміннями й творчо застосовувати їх для вирішення пізнавальних і практичних завдань [10]; оволодіння технологією творчості, знайомство з технікою експерименту, з науковою літературою [12].

Цікавою нам здається позиція О. Обухова [23], відповідно до якої навчально-дослідна діяльність визначається як творча взаємодія викладачів і студентів для вирішення поставлених задач. У результаті навчально-дослідної роботи відбувається розвиток дослідницької позиції до світу, формування світогляду як у викладача, так і у студентів, оскільки в міжособистісному спілкуванні обидві сторони зазнають взаємодію.

Серед науковців, які активно займаються питанням дослідної діяльності є ті, які поділяють студентську наукову діяльність на два види: діяльність, що пов’язана з навчальним процесом, і діяльність, що доповнює його. На думку автора, у межах навчально-дослідної діяльності, що пов’язана з навчальним процесом, відбувається посилення творчої спрямованості в змісті навчальних дисциплін, технологій навчання й комплексі індивідуальних завдань дослідницького характеру. Основними засобами другого напряму є орієнтація на індивідуальний підхід до наукових інтересів і здібностей студентів, різний спектр позанавчальних форм дослідної діяльності, формування студентських наукових об’єднань (гуртків, лабораторій, проблемних груп, тощо) [7]; О. Лебедевтакож розрізняє науково-дослідну й навчально-дослідну діяльність за етапами підготовки студентів до творчої дослідної діяльності. Навчально-дослідною діяльністю він називає діяльність студентів, що забезпечує здобуття ними необхідних навичок творчої дослідної діяльності. Завершується ця робота самостійним вирішенням студентами задачі, що вже розроблена в науці. Науково-дослідною автор називає таку роботу, виконання якої надає новий для науки результат [15].

Під «науково-дослідною діяльністю студентів» розуміють:діяльність студента, що виявляє самостійне творче дослідження теми [12]; керована викладачем самостійна діяльність студентів, спрямована на розвиток творчого потенціалу особистості, оволодіння первинним досвідом наукового дослідження, формування готовності до дослідної діяльності [21].Як відзначає Т. Калашникова, у процесі науково-дослідної роботи студенти не тільки засвоюють педагогічні знання в контексті загальної культури, але й оволодівають навичками реального їх застосування в діяльності, збагачують власний досвід [10].

Сутність поняття науково-дослідної діяльності виявляється на основі філософського та психолого-педагогічного аналізу категорій діяльності та уявлення про логіку і етапи наукового дослідження. Згідно з цим, науково-дослідна діяльність студентів – це діяльність, пов’язана з пошуком відповіді на творчу, дослідницьку задачу, із заздалегідь невідомим рішенням. Вона включає у себе наступні етапи: постановка проблеми, вивчення теорії, що присвячена означеній проблематиці; добір методик дослідження і практичне оволодіння ними; пошук необхідного матеріалу,  його аналіз та узагальнення; власні висновки.

Слід визнати, що сьогодні науково-дослідна робота все частіше розглядається як відокремлена від інших напрямів діяльність студентів. Саме тому, на різницю від навчальної, вона охоплює лише частину тих, хто навчається у ВНЗ.

Отже, науково-дослідна діяльність студентів – це творчий вид діяльності, направлений на отримання нових об’єктивних знань.

Таким чином проведений аналіз щодо основних підходів до визначень понять «навчально-дослідна діяльність» та «науково-дослідна діяльність студентів»:

1)             Навчально-дослідна діяльність студентів – це один із видів навчальної діяльності, спрямований на розкриття студентами дослідницьких умінь з урахуванням їх наукових інтересів;

2)             Науково-дослідна діяльність студентів – це комплексна система участі студентів у формах НДДС і заснована на принципах самостійності, добровільності, зацікавленості та спрямована на поглиблення творчих, професійних якостей особистості студентів, яка виховує резерв учених-дослідників, вчених-педагогів, висококваліфікований спеціалістів;

3)             Система дослідної діяльності студентів забезпечуєтьсябезперервністю наукових досліджень у навчальний час, а надалі у самостійну дослідну роботу з наукової проблеми.

 

Література:

  1. Ананьев Б.Г. О проблемах современногочеловекознания. М: Наука, 1977, 380 с.
  2. Андреев В. И. Педагогикатворческогосаморазвития / В. И. Андреев. – Казань : Изд-воКазанскогоун-та, 1998. – 318с
  3. Анохин П.К. Узловыевопросытеориифункциональной системи. – М.: Наука, 1980. – 197с.
  4. Балашова С.П. Формування дослідницьких умінь студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін: Автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.04. – К. : Нац. пед. університет імені М. П. Драгоманова. 2000. – 22 с.
  5. Біляєв Ю.І. Науково-дослідна діяльність студентів у структурі роботи університету // Педагогічний альманах. -2010. – № 6. – С. 188-191.
  6. Выготский Л.Л. Избранныепсихологическиеисследования. – М: Изд-во АПН РСФСР, 1956.–520 с.

 

DISTINCTION BETWEEN “TEACHING AND RESEARCH” AND “RESEARCH” ACTIVITIES STUDENTS BIOLOGIST

Yu.Kistin

Department of Human Biology and Immunology
Kherson State University
e.mail: srw@university.ks.ua

In the article the different approaches to the definition of “research and development”, “teaching and research activity.” Students’ scientific and research work’ isexamined as the system of methods, means and arrangements of training the creative person, formation the value attitudeto the creative activity and development of the investigative awareness and scientific creativity.

Keywords:activity, activities, educational and research activities,researchactivities.

No Comments for “РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА» ТА «НАУКОВО-ДОСЛІДНА» ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ БІОЛОГІВ”

Залишити відповідь