ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКИ В ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ МАРІЇ МАТІОС

УДК – 81’373.422

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКИ В ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ МАРІЇ МАТІОС

Ю. Литвин

Науковий керівник: к.ф.н. Гайдученко Г. М.

Кафедра української мови

Херсонський державний університет

е.mail:NPogorletska@ksu.ks.ua

 

Досліджували особливості функціонування лексики, зокрема синонімів й антонімів, у поетичних творах Марії Матіос, їх значення у творчості письменниці.

Ключові слова: мовностилістичні засоби, семантичні, стилістичні, абсолютні синоніми, власне лексичні, загальномовні, контекстуальні антоніми, оксиморон, антитеза.

 

Поетична  мова  Марії Матіос дуже  багата  експресивними засобами. Вивчення мовних явищ у творах М. Матіос має важливе значення для дослідження мовностилістичних засобів в українській літературі. Творчий доробок письменниці досліджували Уляна Губчук, Ольга Блик, Ярослав Голобородько, Ірина Чеботнікова. Мовностилістичні особливості її поезії є менш дослідженими порівняно з прозовими творами.

Мета статті – виявити специфіку  лексичної  організації поетичного   мовлення    М. Матіос,    зокрема  подати лінгвостилістичний опис досліджуваних мовних одиниць  у контекстах, що є однією  з  суттєвих ознак ідіостилю письменниці.

У поетичних творах поетеси широко представлені семантичні, стилістичні та абсолютні синоніми, а також власне лексичні, загальномовні та контекстуальні антоніми. Останні, на нашу думку, представляють особливу цінність серед досліджуваних мовних явищ у зв’язку зі своєю оригінальністю, що є одним зі свідчень наявності неповторного індивідуального стилю письменниці.

Семантичні синоніми представлені в поезії М. Матіос менше, ніж, наприклад, стилістичні, однак вони, безумовно, збагачують її поетичну мову, виступаючи стилістично нейтральними словами, що відрізняються додатковими відтінками в лексичному значенні.

Марія Матіос часто звертається до образу жінки. Письменниця прагне визначити її роль і право у суспільстві, як можна яскравіше відтворити образ жінки, возвеличити його. З цією метою митець послуговується словами одного значення, але різних мов: Маріє – donno, doamno, femea,жінко, пані:

Неповернута примадонно,

Явна квітко, таємна зірко…О, Маріє!

Маріє – donno!

Donno?

doamno,

femea,

жінко[2, с. 78].

Для цього вона аналогічно апелює й  до чоловіка, уводячи до тексту синонімічні лексеми  доне doamnule  чоловіче :

Ми любились і далі будемо,

Донеdoamnuleчоловіче[2, с.8]

Окрім того, ці звертання виступають і засобами звукового увиразнення поезії.

Стилістичні синоніми становлять ширший пласт  поезії письменниці, адже вона часто поєднувала між собою слова та вирази різні за експресивним забарвленням, але спільні за значенням.

Багато уваги поетеса зосередила на лексемі плакати, автор замінює її словами і фразеологізмами ридма ридає, голосять, схлипуватимеш, сіль солона потече з очей, сльоза на лиці сколихнеться, скімлить, заплачу, а також запалало ридання заревом:


У хмари голосять, як би в мікрофон.

А хмари пливуть на мадяри.

І що мені –  смілій жінці, – Що світ десь ридма-ридає?

Захитається дощ

Чи сльоза на лиці сколихнеться –

І сіль солена потече з очей,

І скам’яніє каменем.

 

 

І все,

Як повінь через гаті, понесе[2,с.29].

скімлить лиш у шибку дощ,

Немовби нас востаннє бачить [2, с.35].

…І сплакана – немовби за вмерлим –

Ти схлипуватимеш, як дощ у річці [2, с. 28].

  У поетичних творах Марії Матіос нами було виявлено велику кількість абсолютних синонімів, що допомагають увиразнити поетичне мовлення, провести чіткі аналогії. У поезії «Остання самота» лексеми захитається і сколихнеться мають тотожне значення, функціонують для зіставлення понять дощу і сльози, створюють яскраві метафоричні образи:

Захитається дощ

Чи сльоза на лиці сколихнеться

І чумна самота

Від безсилля заціпить уста [2, с.28].

У поетичних творах М. Матіос ми виявили безліч як однокореневих, так і різнокореневих антонімів.

У поезії «20.07» ужито автором спільнокореневі слова розум і безумство, що є антонімами, оскільки похідне слово утворює абсолютно нове слово, а не його форму:

Я прощаю:

Твій розум з безумством скліщився.

Ти каліка з каліцьким димком в очах [2, c. 95].

Ці антоніми в поезії функціонують з метою створення образу, дії якого позбавлені раціонального пояснення.

Поезія «Риторичне» представляє загальномовні антоніми з рана до ночі, означаючи безперервність стану деградуючих поціновувачів мистецтва:

Це пу’бліка чи публі’ка,

Публі’ка чи пу’бліка, пані?!

Не публіка – це шуліки,

З рана й до ночі п’яні [2, с.4].

Антоніми Південного й Північного (полюсів) означають бажання ліричного героя сховатися, зникнути куди-небудь і, створюючи антитезу, конкретизують зміст висловлювання:

Полярники Південного й Північного полюсів!

Запишіть мене у свої експедиції.

Я – жінка-вигнанка усіх часів –

Знаю, що таке екстрадиція [2,  с.87].

Контекстуальні антоніми займають важливе значення в поетичних творах М. Матіос, адже їх доцільно вважати найбільш яскравими. Поетеса використовує слова батіг і флояа як слова з протилежним значенням. Батіг – це прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин [2, с. 49]. У поетичному творі авторка використовує  лексему у значенні засобу покарання.

Флояра – басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині, дудка [2, с. 722]. Поетеса ж послуговується ним, щоб охарактеризувати героя, його різнобічний розвиток й уміння:

                                        Лайдаки!

Я можу тримати й батіг

В руці, що дріма на флоярі [2, с. 13].

        Поетеса вживає разом слова тріумф і крах, протиставляючи поняття. Тріумф означає видатний, блискучий успіх, перемога, торжество [4, с. 732]. Крахом називається розорення, банкрутство, провал чого-небудь, невдача, катастрофа [4, с. 422].

При цьому авторка використовує оксиморонні сполучення поминаю тріумф і святкую крах:

Без царя в голові і без Бога у череві,

                           На пекельних своїх вітрах

Я згораю, як чорне дуплаве дерево –

Поминаю тріумф і святкую крах [2, с. 95].

Письменниця використовує у ролі контекстуальних антонімів слова німби й тавра, що виражають протилежні значення. Німб – це сяйво, намальоване у формі круга навколо голови, як символ святості, в переносному значенні воно означає атмосферу слави, успіхів, що стосується кого-небудь [4, с. 515]; тавро в прямому значенні означає мітку, яку випікають на тілі людини (невільнику, злочинцю), а в переносному – суворо засуджувати когось, щось, карати, викривати чиїсь дії, плямувати [5].

Тож у контексті ці слова є антонімічними, адже одне з них означає успіх, уславлення, а друге – засудження,  покарання. Автор послуговується цим прийомом з метою створення контрасту психологічних станів ліричної героїні.

Отже, у процесі дослідження ми дійшли висновку, що мовна естетика   М. Матіос створювалася на максимальному використанні синонімів та антонімів. Це дозволяло поетесі всебічно характеризувати образи людей, їх дії, вчинки, обставини, явища природи, суспільне життя; виявляти при цьому своє ставлення до зображуваного. Саме завдяки філігранно дібраним і витвореним синонімам й антонімам (та фігурам, побудованим на їх основі) поетеса створила свій власний неповторний індивідуальний стиль.

Синоніми й антоніми виконують різноманітні функції у творчості письменниці: вони сприяють увиразненню сказанного, насиченню текстів додатковим експресивним забарвленням, збагаченню поетичного мовлення письменниці завдяки використанню яскравих зорових, слухових образів, а також допомагають яскравіше характеризувати персонажі, психологію їхньої поведінки. У прозових творах письменниця вживає велику кількість даних мовних одиниць для характеристики історичної епохи, у поетичних – для підвищення ліризму гостроти  звучання висловленого.

Таке уміння використовувати синоніми та антоніми у поетичній мові поезій  свідчить про високорозвиненість та високоінтелектуальність митця.

 

Література:

 

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови/[уклад. і  голов. ред. В. Т. Бусел]. – К., Ірпінь: Перун, 2002. – 1440 с.
  2. Матіос М. Жіночий аркан у саду нетерпіння / Марія Матіос. – Львів: ЛА «Піраміда», 2007. – 297с.
  3. Пентилюк М. І. Синонімічні засоби української мови. /                            М.І. Пентилюк //Укр. мова і л-ра в школі. – 1977. –  №2. – С.76-83.
  4. Тлумачний словник української мови / [за ред. В. Калашника]. – Харків: Прапор, 2003. – 992 с.
  5. Тлумачний словник української мови онлайн [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словн.: http://uk.wikipedia.org/wiki/.

 

THE FEATURES OF FUNCTIONING OF LEXICON IN MARIA MATIOS’S POETIC WORKS

Y. Lytvyn

Department of Philology and Journalistics

Kherson State University

е.mail:NPogorletska@ksu.ks.ua

Studied the features of functioning of vocabulary, in particular synonyms and antonyms in Maria Matios’s poetic works, their meaning in creativity of the writer.

Keywords: linguistic and stylistic funds, semantic, stylistic, absolute synonyms, actually lexical, common-language,contextual antonyms, oxymoron, antithesis.

No Comments for “ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКИ В ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ МАРІЇ МАТІОС”

Залишити відповідь