ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ МЕТОДОЛОГІЇ

УДК 37.012.7 (477)

 

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ МЕТОДОЛОГІЇ

Е. Панасенко

доктор педагогічних наук

Доцент кафедри педагогіки вищої школи Державного вищого навчального закладу “Донбаський державний педагогічний університет”

е.mail: ellinapanasenko@mail.ru

У статті розкрито провідні аспекти методології педагогічного експерименту як одного з провідних методів науково-педагогічного дослідження. Визначено сутність та сутнісні характеристики, мету, об’єкт та предмет педагогічного експерименту. З’ясовано чинники успішності педагогічного експерименту. Схарактеризовано гіпотезу як науково-методологічне підґрунтя педагогічного експерименту.

Ключові слова: педагогічний експеримент, методологія, мета експерименту, об’єкт експерименту, предмет експерименту.

 

Постановка проблеми. Затвердження гуманістичних цінностей, розкриття гуманітарних основ і антропологічного фундаменту педагогіки є пріоритетними модернізаторськими  тенденціями сучасності. У зв’язку з цим нині виявляється значний інтерес до організації та проведення педагогічних експериментів як одного з видів дослідницької діяльності. Експерименти у сфері освіти проводять як професійні дослідники, так і вчителі-практики. Постановка експериментів допомагає їм перевірити ефективність запропонованих нововведень, створених у процесі творчої, науково-дослідної діяльності, або навпаки, виявити необґрунтованість ідей, що висуваються.

Унікальність педагогічного експерименту як емпіричного методу наукового дослідження полягає в тому, що у ньому поєднується теоретичне та емпіричне пізнання. Педагогічний експеримент є ефективним засобом розроблення та впровадження інновацій, що лежать в основі розвитку та оновлення системи освіти. Удосконалення системи освіти в Україні безпосередньо залежить від процесу експериментування, у ході якого створюється нова освітня практика.

У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки зазначено, що „сучасна філософія освіти, оновлена стратегія її реформування вимагають принципово нових наукових досліджень, обґрунтованого та послідовного запровадження передових науково-педагогічних технологій, раціональних і ефективних підходів до організації наукової та інноваційної діяльності у сфері освіти”.

Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичні засади педагогічного експерименту активно розробляють сучасні вітчизняні науковці (Т. Алексєєнко, І. Гавриш, Ю. Гільбух, С. Гончаренко, Л. Кайдалова, Т. Кожухова, Г. Ніколаї, В. Тушева, В. Шпалінський та ін.). Різноманітним аспектам експерименту як наукового методу дослідження присвячено праці зарубіжних дослідників (Дж. Гласс, Р. Готтсданкер, Д. Кемпбелл, У. Кокрен, Дж. Стенлі та ін.).

Мета статті. Проаналізувати основні аспекти методології педагогічного експерименту як провідного емпіричного методу науково-педагогічного дослідження.

Виклад основного матеріалу. Експеримент в освіті – це метод пізнання педагогічної дійсності, спрямований на перевірку висунутої гіпотези, що розгортається в природних і штучних, контрольованих і керованих умовах, результатом якого є нове знання, що включає в себе виділення істотних факторів, які впливають на результати педагогічної  діяльності. Експеримент спирається на теорію, оформляється у вигляді педагогічних розробок.

 

Основними сутнісними ознаками педагогічного експерименту є: наявність гіпотези; орієнтація на отримання нового знання, що включає в себе виділення чинників, що впливають на результати педагогічної діяльності; використання мови науки для описання експериментальної діяльності; розроблення програми експерименту; створення експериментальних розробок; забезпечення достовірності, відтворюваності результатів експерименту та ін. [4].

Визначимо провідні чинники успішності педагогічного експерименту.

1. Науково-методичні умови забезпечення концептуальності, системності, достовірності, відтворюваності експерименту. Наявність у експериментатора гіпотези, яка спрямована на отримання нового результату, що сприятиме підвищенню ефективності педагогічного процесу.

2. Мотиваційні умови входження в експеримент і його здійснення. Наявність педагогічного колективу, що має готовність і бажання до експериментальної роботи та впровадження у практику інновацій. Розроблення програми поступового залучення педагогічного колективу до освоєння нового типу діяльності.

3. Кадрова підготовка до професійного здійснення усіх учасників  педагогічного експерименту.

4. Матеріально-технічні, фінансово-економічні умови здійснення експериментальної діяльності. Забезпечення педагогічного процесу всім необхідним для регулювання педагогічних впливів та фіксації їх наслідків.

5. Інформаційні умови про поточні результати експериментальної діяльності: досвід успіхів і труднощів. Дотримання правила не нашкодити здоров’ю дитини, її розвитку, виконання вимог, які висуваються навчальним планом та програмою. Прагнення до наукової чесності, добросовісності у зборі та інтерпретації фактів, достовірності в формулюванні висновків. Доброзичливе ставлення до дітей та встановлення стосунків довіри з адміністрацією, батьками та дітьми з метою забезпечення атмосфери творчості, взаємодопомоги для ефективного проведення експерименту [3; 4].

Мета педагогічного експерименту полягає у тому, щоб, по-перше, отримати нового знання, по-друге, розробити та апробувати певні нововведення, по-третє, виявити організаційно-педагогічні, організаційно-методичні та психолого-педагогічні умови досягнення нової якості освіти.

Для здійснення дослідницької діяльності педагогу необхідно обрати об’єкт і предмет експерименту. Об’єкт експерименту – це межі дослідження та зміни практики, область педагогічного простору. Тоді як предмет експерименту – це частина об’єкта, властивості, відносини, функції, які виділяються в даному експерименті.

Педагогічний експеримент є комплексним методом і тому передбачає поєднання методів спостереження, бесіди, анкетування, контрольні запитання, відеозаписи, тестування, інтерв’ю, створення спеціальних ситуацій, стенограми уроків на всіх етапах кожного з видів експерименту. Підбір методів залежить від виду та мети експерименту. Розроблення, поєднання методів або їх груп стає ядром формування методики дослідження [1; 2; 5].

Теоретико-методологічною основою педагогічного експерименту є гіпотеза. Вітчизняні вчені-педагоги розглядають гіпотезу як вихідну теоретичну концепцію, сформульовану у вигляді аргументованого припущення про функціональний зв’язок між педагогічною дією та її стійкими кінцевими результатами, що пояснює передбачуваний істотний внутрішній зв’язок явищ. Гіпотеза має відповідати певним методологічним вимогам, до яких належать обґрунтованість, передбачуваний характер, наукова новизна, концептуальність, змістовність, логічна простота та чіткість формулювання, широта застосування, можливість перевірки наявними засобами в експерименті. Основними видами гіпотез, що формулюються в педагогічних експериментах, варто визначити такі: індуктивні, дедуктивні та індуктивно-дедуктивні (комплексні) гіпотези; описові, структурні та пояснювальні гіпотези; загальні, часткові та конкуруючі гіпотези; робочі та наукові гіпотези; лінійні та розгалужені гіпотези; гіпотези-припущення; гіпотези-концепції; гіпотези-прогнози; революційні та модифіковані гіпотези; нульові та альтернативні гіпотези [4].

Висновок. Отже, підсумовуючи зазначимо, що досконале знання методологічних основ проведення науково-педагогічного експерименту – важлива складова професійної компетентності педагога-дослідника, необхідний інструмент в його повсякденній роботі. Кожному педагогу потрібно чітко усвідомлювати послідовність етапів, співвідношення форм та методів організації експериментальної роботи, специфічні прийоми та шляхи її реалізації. Компетентний спеціаліст у галузі педагогіки повинен вміти майстерно підбирати і доцільно використовувати цілий спектр засобів та технологій педагогічного експерименту.

Література:

1. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: дидактический аспект : монография / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 192 с.

2. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / Антс Аугустович Кыверялг. – Таллин : Валгус, 1980. – 334 с.

3. Найн А. Я. Организация экспериментальной работы в образовательных учреждениях инновационного типа / А. Я. Найн, А. А. Найн. – Магнитогорск : Изд-во Магнитог. пединститута, 1998. – 150 с.

4. Панасенко Е. А. Експеримент у педагогічних дослідженнях  в Україні : теорія та практика (1943–1991 рр.) : монографія / Е. А. Панасенко. – Донецьк : Державне підприємство Ордена “Знак пошани” всеукр. державне багатопрофільне вид-во “Донбас”, 2013. – 756 с.

5. Теория и практика педагогического эксперимента : коллект. монография / под ред. А. И. Пискунова, Г. В. Воробьева. – М. : Педагогика, 1979. – 208 с.

No Comments for “ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ МЕТОДОЛОГІЇ”

Залишити відповідь