ДО ВИТОКІВ УПРОВАДЖЕННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ В УКРАЇНІ

УДК 37.016:004(477)

ДО ВИТОКІВ УПРОВАДЖЕННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ В УКРАЇНІ

 

Я. Донченко

Науковий керівник: д.пед.н. Панасенко Е.А.

 

Кафедра педагогіки вищої школи

Державний вищий навчальний заклад

“Донбаський державний педагогічний університет” (м. Слов’янськ)

е.mail: dadayana1991@gmail.com

 

В статті розглянуті окремі питання трактування сутності, значення та змісту шкільного курсу  інформатики. Обґрунтована неможливість віднесення курсів “Основи інформатики та обчислювальної техніки” та “Інформатика” до циклу фізико-математичних наук в системі загальної освіти. Описані зміни та виявлені причини у співвідношеннях понять “кібернетика” та “інформатика”, з’ясовано їх вплив на розвиток шкільного курсу інформатики в загальноосвітніх школах Україні. Зазначено, що рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій безпосередньо впливав на значення шкільного курсу інформатики в загальноосвітніх закладах України.

 Ключові слова: інформатика, шкільний курс інформатики, зміст, загальноосвітня школа.

Вступ. Загальноосвітня школа, що функціонувала в Україні у радянські часи, була стійка до змін у своїй структурі. Протягом ХХ ст. був уведений лише один шкільний курс – “Основи інформатики та обчислювальної техніки”. Новий шкільний курс, який упроваджувався, повинен був мати логічні зв’язки з іншими шкільними предметами та входити в один із циклів наук. Великий інтерес для вивчення викликає особливості впливу на новий предмет трактування фундаментальних понять наукової галузі шкільного курсу. Рівень та швидкість розвитку інформаційних технологій сприяли поширенню застосовності електронної техніки в різних галузях людської діяльності та викликає потребу формування в учнів певного рівня інформаційної культури та чіткого уявлення місця інформатики в системі сучасного суспільства. У контексті означеного питання, постає необхідність дослідження факторів, які впливали на формування місця шкільного курсу інформатики в системі загальної освіти в Україні.

Аналіз науково-методичної та філософської літератури показав, що окремі питання окресленої проблеми були висвітлені в роботах педагогів-науковців радянської доби: А. Єршова, В. Касаткіна, А. Кузнєцова, С. Лебєдєва, В. Монахова та ін. Частково проблему місця шкільного курсу інформатики в системі загальної освіти розробляють вчені-педагоги сучасності: М. Жалдак, Н. Морзе, Ю. Рамський Й. Рівкінд та ін.

Формулювання мети статті та завдання. Метою статті є визначення місце та значущості шкільного курсу інформатики в загальноосвітніх школах в Україні 80-х рр. ХХ ст.

Виклад основного матеріалу статті. Шкільний курс інформатики за свою 30-річну історію зазнав суттєвих змін як в концепції самого курсу, так і його змісті. Одним із джерел, у якому максимально висвітлено стан концепцій та перспективи розвитку шкільного курсу інформатики, були програми курсів “Основи інформатики та обчислювальної техніки” та “Інформатика.” Аналіз шкільних програм з інформатики показав, що на перших етапах розвитку цього шкільного предмета, він позиціонувався як частина фізико-математичного циклу шкільних дисциплін. Однак таке ставлення було подекуди невірним, навіть з урахуванням змісту перших підручників і програм шкільної інформатики. Інформатика і математика не могли мати тісні зв’язки, і не можуть бути віднесені в одну освітню галузь, виходячи лише з факту активного використання на перших етапах становлення шкільного предмета математичного апарату. Це легко побачити з трактування поняття “математика” як науки про кількісні відносинах і просторових формах дійсного світу [1, с. 7]. Інформатику ж слід розуміти як науку про інформацію, інформаційні системи та процеси,  про способи керування ними тощо. Тому через декілька років шкільний курс інформатики був перенесений в цикл технології, де зайняв гідне місце і отримав поштовх до подальшого розвитку.

Учений В. Леднєв у своєму дослідженні [2], виходячи з аналізу принципів формування змісту загальної і політехнічної освіти, навів перелік обов’язкових предметів, які зобов’язані формувати структуру загальної освіти. Особливу увагу в своїй роботі автор відводить місцю кібернетики в структурі загальної освіти.

Так, В. Леднєв вважав, що новий шкільний предмет “Основи інформатики та обчислювальної техніки” був введений в систему загальної освіти із затримкою в декілька років і мав невірну назву, яка негативно впливала на формування змісту першого шкільного курсу інформатики. Останнє твердження пояснювалося більш широким розумінням кібернетики, яка, на думку автора, включала в себе і інформатику, як науку про інформацію, так і сферу вивчення управління різними системами.

Вирішення питання про назву шкільного курсу, який вивчає комп’ютерні системи та принципи роботи з ними, у 80-ті рр. ХХ ст. було визначальним у формуванні змісту перших програм, підручників і самої концепції курсу. Так, на рубежі 70–80-х рр. ХХ ст., кібернетика та інформатика поставали різними і, часом, альтернативними шляхами розвитку і змісту шкільної освіти, і самої науки. Новий навчальний предмет отримав назву “Основи інформатики та обчислювальної техніки”, не дивлячись на те, що достатнє місце в той час займали експерименти з навчання основ кібернетики школярів. У 1985 р. під поняттям “інформатика” розумілася парадигма комп’ютерної грамотності в програмістському сенсі.

За період становлення інформатики як науки та її експериментального впровадження на різні ступені освіти у 50–80-ті рр. ХХ ст., тричі було змінено трактування поняття “інформатика” [3, с. 29–30]. У середині 50-х рр. ХХ ст. інформатика виділилася з кібернетики як окрема галузь наукового знання, дисципліна, що вивчає структуру і загальну властивість наукової інформації та інформаційні процеси [4]. У 60-х рр. ХХ ст. під інформатикою стали розуміти науку про ЕОМ і їх застосування [3, с. 29–30].

Третє трактування, яке лягло в основу першої програми шкільного курсу інформатики представляло інформатику як фундаментальну науку, яка вивчає процеси передачі та обробки інформації [3 с. 29–30]. Не дивлячись на різні підходи до розуміння інформатики як галузі знання, дисципліни і науки, всі трактування сходилися в одному: центральним поняттям інформатики є інформація. Третя концепція розкриття суті інформатики як шкільної дисципліни не зазнала значних змін в наші дні.

Односторонній підхід до інформатики як галузі наукового знання та дисципліні, змусив В. Леднєва в своїй роботі використовувати термін “кібернетика” замість “інформатика”. Співвідношення між цими поняттями в часи масового впровадження інформатики в загальноосвітню школу зазнавало значних змін. Так, кібернетика представлялася як наука, яка розглядає процеси управління в різних системах і роботу з інформацією була ширше поняття “інформатика” перших двох визначень. Третє визначення інформатики, надане А. Єршовим [3 с. 29–30], трактує її як фундаментальну науку, що працює з інформацією, де представлення останньої було єдиним в будь-яких системах, даючи можливість глибокої інтеграції інформатики з широким колом галузей наукового знання, залишаючись самодостатньою наукою і не поглинаючи інші науки. Такий підхід дозволив змінити відносини понять “кібернетика” і “інформатика” на протилежні. Однак, ще в середині 80-х рр. ХХ ст. не було єдиної думки щодо співвідношення цих понять, тому деякі вчені дотримувалися думки, що інформатика не може бути фундаментальною наукою, вона має право виконувати лише прикладну функцію [3, с. 36]. Нажаль, актуальне досі таке тлумачення поняття “інформатика”, не змінило відношення в системі загальної освіти до неї як до прикладної науки, хоча і відзначалася велика значимість даного предмета в системі шкільної освіти і в подальшій професійній діяльності учнів.

Висновки. Отже, шкільний курс інформатики в процесі свого розвитку в Україні зазнав значних змін не лише в своєму змісті, формах та способах викладання, а й в системі загальної освіти. Шкільна інформатика пройшла довгий шлях трансформації від прикладної частини математики до самодостатньої сучасної науки. Розвиток інформаційних технологій мав вплив на зміст фундаментальних понять, які визначали подальший вектор розвитку інформатики та кібернетики як науки та шкільного предмету.

 

Література:

  1. Каревский В. В.  Проблемы научного обоснования обучения / В. В. Краевский. – М : Педагогика, 1977. – 264 с.
  2. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В. С. Леднев. – М : Высшая школа, 1989. – 360 с.
  3. Кибернетика: Становление информатики / сост. В. В. Щенников. – М. : Наука, 1986. – 190 с.
  4. Черный Ю. Ю. Полисемия в науке: когда она вредна?(на примере информатики) / Ю. Ю. Черный // Открытое образование. – 2010. – № 6. – С. 97–107.

No Comments for “ДО ВИТОКІВ УПРОВАДЖЕННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ В УКРАЇНІ”

Залишити відповідь