АНТИІМПЕРСЬКІ ТА АНТИКОЛОНІАЛІСТСЬКІ МОТИВИ В РОМАНАХ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ЕЛЕМЕНТАЛ» ТА ГРЕМА ГРІНА «ТИХИЙ АМЕРИКАНЕЦЬ»

УДК 82.09: 821.111/.162.2-311.6

АНТИІМПЕРСЬКІ ТА АНТИКОЛОНІАЛІСТСЬКІ МОТИВИ В РОМАНАХ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ЕЛЕМЕНТАЛ» ТА

ГРЕМА ГРІНА «ТИХИЙ АМЕРИКАНЕЦЬ»

 

О. Макарова

Науковий керівник: доц. Демченко А.В.

Кафедра української літератури

Херсонський державний університет

е.mail: vkoroteeva@ksu.ks.ua

 

Стаття присвячена дослідженню художньої трансформації осмислення антиімперських та антиколоніальних мотивів у прозі другої половини ХХ століття, зокрема в романах українського письменника В.Шкляра та англійського – Ґ. Ґріна.

Ключові слова: типологія, антиімперські мотиви, антиколоніальний роман, тоталітаризм.

 

Дослідники антиколоніального дискурсу акцентують, що за умов тоталітаризму виникає потреба знайти опертя у протилежній до репрезентованої офіційною ідеологією системі цінностей. Як найвища форма імперіалізму, коли наддержава встановлює свій всеохоплюючий контроль над колоніями, тоталітаризм проникає в їх найглибинніші духовні сфери, зокрема в літературу. Важливим маніпуляційним інструментом імперської влади є художні тексти, які пропонують певні стереотипи сприйняття. Щоб розхитати цю владу й виявити її хиби, необхідно впроваджувати дискурс іншого роду, який проливає світло на пригноблених людей, місця, традиції та події. Саме таку функцію виконувала антиколоніальна проза другої половини ХХ – початку ХХІ століття англійського та українського письменників В.Шкляра та Ґ. Ґріна, які по-своєму активізували антиколоніальну проекцію у своїх літературах.

Мета статті – виявлення типологічних відповідностей та відмінностей у змалюванні антиімперських та антиколоніалістських мотивів у романах Василя Шкляра «Елементал» та Г.Ґріна «Тихий американець».

Антиколоніальний роман за темою найчастіше є політичним, за стилем – реалістичним, за настановою на читача – романом-попередженням. У такому творі події відбуваються в колонізованих країнах, широко зображується боротьба народу проти загарбників, у змалюванні образів завойовників і завойованих використовується засіб контрасту, присутні елементи сатири і трагізму, психологізму в описі обставин.

Чітко означені в літературознавстві риси антиколоніального роману (праці З.Ванчури, С.Ватченко, О.Корнилової, О.Плаушевської, Н.Соловйової, К.Шахової та ін.) простежуються у творах В.Шкляра («Елементал») та Г.Ґріна («Тихий американець»):

– події відбуваються в колоніальних (Індокитай у романі Г.Ґріна «Тихий американець») і залежних (сателіти, Чечня у романі В.Шкляра «Елементал») країнах;

– в основі подієвого сюжету – антиколоніальний рух у поневолених країнах;

– конфлікт гостро динамічний, події часто мають трагічний характер;

–у цих творах письменники увиразнюють національну ідентичність, самобутність, неповторність духовних цінностей кожної нації.

Романи Г.Гріна та В.Шкляра покликані допомогти колонізованим народам усвідомити: боротьба проти окупантів, звідки б вони не прийшли, здорова агресія, а не рабська упокореність – не є чимось недопустимим. Навпаки, готовність нації до активних дій у відстоюванні її національних, економічних, культурних та інших прав свідчить про її адекватність, здоровий дух, спроможність до побудови гідної держави.

Так, англієць Фаулер з «Тихого американця» вирішує допомогти в’єтнамцям у боротьбі проти колонізаторів, видавши їм таємницю Пайла. Він обирає активну позицію, відкидаючи позицію байдужості і невтручання. Впродовж усього роману спостерігаємо еволюцію світогляду Фаулера. На початку твору зустрічаємо збайдужілого до життя репортера, життєве кредо якого таке: «Якщо вже таке людське життя, хай собі воюють, хай любляться, хай убивають один одного, – мене це не обходить…» [1, с.24]. Але ставши свідком терористичного акту, в результаті якого постраждали невинні люди, він змінює свою позицію: «Рано чи пізно людина мусить стати на чий-небудь бік, якщо вона хоче лишитися людиною» [1, с.160]. Тому викриває злочинні наміри Пайла проти свободи в’єтнамського народу на власній землі.

Герой «Елементала», українець, через життєві ситуації та збіг обставин потрапляє на службу у французький іноземний легіон. Солдат, вміння виживати якого відпрацьоване до автоматизму, не може залишитися байдужим до антиколоніальної визвольної боротьби чеченського народу. І якщо спочатку Елементала цікавила велика сума грошей за порятунок доньки чеченського генерала Дудаєва, то під час цієї небезпечної військової операції герой чітко розуміє ситуацію з боротьбою проти тоталітаризму.

Трагедія Елементала в тому, що не він зрадив Батьківщину, ставши під чужий військовий прапор, а Батьківщина зрадила його. Він став фактично машиною, механізмом, йому витруїли душу, та не дісталися до тієї найглибиннішої схованки єства, де він береже загадкову країну Україну. Країну, яка виганяє своїх дітей на чужину, а вони все одно люблять її.

Антиколоніальна модель для аналізованих творів В.Шкляра та Г.Ґріна спільна:

– антиколоніальне мислення (осудливий погляд письменників на колонізаторів, пасивну позицію суспільства);

– звичаї колонізованих країн (Чечні, В’єтнаму) відтворено достовірно;

– деталі–ознаки війни («Елементал»: «Розбиті дороги…І блокпости», перевізка «небіжчиків», вбивства і викупи, торгівля живим товаром. «Тихий американець»: «Канал був переповнений трупами і нагадував юшку, в якій занадто багато м’яса. Трупи лежали один на одному, а одна голова, – сіра, як у тюленя, і безлика, як у каторжника, з бритим черепом – стирчала над водою, наче бакен» [4, с.44]);

– в основу творів покладені факти («Тихий американець»: передовий загін в’єтнамських розвідників ударив по Фат-Дьєму. «Елементал»: поховання Звіада Гамсахурдіа; рука «Москви» у справі Дудаєва (замахи і загибель); «Салтан повів нас на Первомайськ»);

– лексика відображає колорит («Елементал»: «буарі» – село; «красавчик» – автомат Калашникова; «тейпи» – родовий поділ; «пондур» – струнний інструмент чеченців);

– географія подій допомагає відтворити історичні події війни проти колонізаторів («Тихий американець»: Сайгон, Фат-Дьєм, Нам-Дінь, «Елементал»: Моздок, Грозний, Ножай-Юрта, селище Знам’янське – центр проросійської опозиції, Первомайськ);

– історичні діячі («Тихий американець»: «священна гора; як раз там і засів генерал Тхе – бунтівливий начальник штабу» [1, с.72]. «Елементал»: Єльцин, Руслан Лабазанов, Радуєв).

Антиколоніальні та антиімперські мотиви передусім передані через події, виражені під кутом зору автора. Наприклад, у Шкляра герої носять відбиток авторської оцінки: веснянкувата ластівка Ніколь (симпатія); необачний бугай Марек (відраза), «сестра-жалібниця Холодного Яру стала агентом московських спецслужб» (осуд), «інтелігентний фіскал з обгризеними вусами» (іронія), «абсолютна протилежність, схожа на бліду поганку» (сарказм) [4, с.117].

Письменники майстерно виписують психологічні стани героїв, відтворюючи національну, вікову, статеву психологію. Усе це призводить до видимої рельєфності образів, їх переконливішої індивідуалізації. Для типізації ж героїв використовуються звукові, зорові, психологічні художні деталі. Г.Ґрін і В.Шкляр створили яскраві й неповторні риси характеру, способи мислення представників різних народів, передали менталітет героїв тощо.

Отже, у романах В.Шкляра та Г.Гріна висловлена негативна, викривальна позиція щодо дій країн-колонізаторів. Акцентуація на проблемах минулого веде до уникання їх у сучасному та недопущення у майбутньому. Народам треба берегти свою національну гідність, бо саме через вплив на культуру, літературу, мову, економіку колонізатори підкорюють несталі країни. Майстри сюжету не вводять «зайвих» персонажів, усі герої служать для концептуального «надзавдання» твору, допомагає цьому контраст у змалюванні характерів персонажів.

Антиколоніальний пафос романів «Елементал» В.Шкляра та «Тихий американець» Г.Ґріна гнівний, обвинувачувальний та все ж таки гуманістичний. На відміну від колоніального дискурсу, в якому підкреслюється культурна відсталість колонії, у творах названих письменників увиразнюється національна ідентичність, самобутність, неповторність духовних цінностей кожної нації [2, с.16].

Романи «Елементал» В.Шкляра і «Тихий американець» Г.Гріна звертаються до соціально-політичної теми, мають спільний мотив – заклик до боротьби проти колонізаторів, до відродження національної культури та гідності.

 

Література:

  1. Грін Г. Тихий американець; Наш резидент у Гавані: Романи / Г.Грін; пер. з англ.; [худож. В.Є.Петренко]. – Х.: Вища школа. Вид-во при ХДУ, 1981. – 352 с., іл.
  2. Ємчук Т. Типологія художнього осмислення тоталітаризму в антиколоніальній прозі другої половини ХХ століття (романи Р. Іваничука та Ґ. Ґріна): автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.05 – порівняльне літературознавство / Тетяна Богданівна Ємчук. – Тернопіль, 2007. – 20 с.
  3. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997 – 752 с.
  4. Шкляр В.М. Елементал: роман / В.Шкляр. – Львів: Кальварія, 2001. – 160 с.

No Comments for “АНТИІМПЕРСЬКІ ТА АНТИКОЛОНІАЛІСТСЬКІ МОТИВИ В РОМАНАХ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ЕЛЕМЕНТАЛ» ТА ГРЕМА ГРІНА «ТИХИЙ АМЕРИКАНЕЦЬ»”

Залишити відповідь