ДОСЛІДЖЕННЯ ШВИДКОСТІ ПСИХОМОТОРНИХ ДІЙ ТА ТОНКИХ ЧАСОВИХ ОРІЄНТАЦІЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ ЗА МЕТОДИКОЮ

   УДК 159.922.76-056.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ШВИДКОСТІ ПСИХОМОТОРНИХ ДІЙ ТА ТОНКИХ ЧАСОВИХ ОРІЄНТАЦІЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ ЗА МЕТОДИКОЮ

«КУБИКИ КООСА»

 

Я. Шевцова

Кафедра корекційної освіти

Херсонський державний університет

е.mail: yanashevcova@mail.ru

Наукова стаття присвячена дослідженню швидкості психомоторних дій та тонких часових орієнтацій у молодших школярів з інтелектуальною недостатністю. Автор представляє новий спосіб визначення ступеню порушень психомоторних дій у дітей молодшого шкільного віку та підставі регістрації об’єктивних параметрів швидкості психомоторних дій з використанням сучасних апаратно-програмних технологій.

Ключові слова: об’єктивні параметри швидкості психомоторних дій, інтелектуальна недостатність.

 

На думку В. В. Клименка, [1] дослідження механізмів психомоторики лю­дини і процесу засвоєння рухових дій може йти шляхом залучення поясню­вальної схеми почуттєво-практичної діяльності. В цій схемі важливою умо­вою психомоторної діяльності є така властивість психічного відображення, як активність. Автор виділяє п’ять основних форм активності, які забезпечують точність психомоторних дій: сенсорна активність; перцептивна активність;  активність установки; активність психічного відображення; ак­тивність психічної взаємодії (відображення, проектування і регуляція живих рухів).

Пізнавальна діяльність дитини складається з когнітивних та емоцій­но-чуттєвих схем і включає інтегративну просторово-часову схему тіла. Слід підкреслити наявність з ранніх етапів онтогенезу тісного взаємозв’язку між становленням когнітивних і психомоторних функцій дитини, які відіграють провідну роль в її подальшому психічному розвитку; певні етапи індивідуального розвитку мають характерні вікові особливості формування психомоторних дії [4,6].

Одна з цих особливостей – домінуюча роль моторного компоненту сприй­няття, який завдяки взаємозв’язку макро- та мікромоторики, обумовлює можливість функціонування всіх сенсорних каналів тіла дитини.

Для характеристики когнітивних порушень необхідно, перш за все, визначити поняття “когнітивні функції”. Під цим терміном прийнято розуміти найбільш складні функції головного мозку, за допомогою яких здійснюється процесс раціонального пізнання світу. До когнітивних функцій відносяться пам’ять, гнозис, мова, праксис і інтелект.

За допомогою комп’ютерного обладнання здійснено дослідження порушень просторової орієнтації й праксиса у молодших школярів з різним рівнем інтелектуального розвитку на підставі об’єктивних психофізіологічних параметрів швидкості психомоторних дій. Згідно до використаної методичної процедури молодші школярі з різним рівнем інтелектуального розвитку в індивідуальному порядку одержували матеріал методики, набір кубиків з елементами геометричних фігур, біло- червоного кольору і зразки завершених геометричних візирунків на екрані монітору.

Завдання учнів полягало у  відтворені «складанні» геометричних візерунків за зразком з використанням кубиків в послідовному виконанні тестових завдань з поступовим їх ускладненням (від простих до  більш складних візерунків). Зразки  геометричних орнаментів були в послідовному порядку представлені учням на екрані монітора. Перед виконанням завдань всі учні отримали інструкції, що до процедури виконання тестових завдань та були ознайомлені з методикою, перед випробуванням отримували зразки геометричних візерунків та знали послідовність завдань). Кожному обстеженому пропонувалося на макеті скласти кілька орнаментів  за зразком у порядку зростаючої складності, (від орнаменту №1 до №10). З появою утруднень дитині пропонувалося виконати  завдання повторно.

Методика «Кубіки Кооса» [3].

 Тест призначений для вивчення й виявлення тонких порушень просторової орієнтації й праксиса, а також використовується для вивчення навченості.

Принцип методу: Задача методики полягає в тім, що випробуваний повинен відтворити за допомогою кубиків, з нанесеними на них елементами задані геометричні візерунки. Усього необхідно виконати десять тестових завдань, які послідовно ускладнюються.

Продцедура виконання тестових завдань: Досліджуємий  одержує набір кубиків з елементами малюнків і бланк із малюнками, які він повинен «скласти» з кубиків. На екрані представлені малюнки, які дитина повиненна скласти починаючи з першого, після того, як завдання виконане, з’являється другий малюнок і так далі до десятого. Усього 10 малюнків – 10 завдань, що виконуються послідовно й без перерв. Фіксується час виконання кожного завдання й сумарний час виконання тесту. Завдання від 1 до 10 виконуються послідовно, самостійно і без перерв. У момент, коли дитина повідомляє оператора про виконання завдання (1-го, наприклад) оператор відзначає час (кнопкою на клавіатурі або секундоміром). Потім робить те ж, але по 2-му завданню.

Коли тест буде пройдений (після закінчення всіх десяти завдань), дані відображаються в таблиці на екрані або заносяться оператором у відповідну таблицю програми (при роботі вручну із бланком і секундоміром). Потім натискається кнопка «Зберегти результати». Роздрукувати «Протокол дослідження просторової орієнтації». Показники комплексного обстеження психофізіологічного статусу; швидкість дії, N:  240- 420 мс.

При підготовці до печатки формується документ у форматі RTF сумісному з MS Word (версії 97/2000/XP/2003/2007), WordPad, OpenOffice Writer(версії 2.1/2.4/3.0). Залежно від того яка з даних програм установлена на ПК і настроєна на роботу з документами RTF, при печатці вона запускається з результатами обстеження. Протокол результатів обстеження  не виробляється автоматично, протокол підготовлений до друку відкривається в програмі роботи з RTF-Файлами й потім оператор має можливість вписати додаткові відомості про проведення тесту або стан пацієнта на момент тестування. Після чого користуючись меню Файл (Печатка викликається діалог протоколу  й з нього здійснюється друк. При необхідності результати обстеження можна зберегти для пацієнта засобами програми працюючої з RTF і відправити по електронній пошті або ж використовувати для інших потреб.

У дітей із розумовою відсталістю, порушення праксиса найчастіше розвиваються при патології лобових та тім’яних ділянок кори головного мозку, що призводить до порушення здатності побудови рухової програми і до неправильного використання свого тіла в процесі цілеспрямованих психомоторних дії та тонких часових орієнтацій [5].

Актуальність запроваджених досліджень полягає у необхідності визначення індивідуальних траєкторій психомоторного розвитку молодших школярів і виявлення ступеню порушень просторової орієнтації й праксиса за об’єктивними  параметрами психомоторних дії  з метою розробки заходів  психокорекції, спрямованої на вдосконалення психомоторної діяльності розумово відсталих учнів. При цьому когнітивні й рухові корекційні методи повинні застосовуватися в деякому ієрархічному комплексі з обліком їхнього взаємодоповнюючого впливу з врахуванням характеру порушень психомоторних дій у кожної дитини.

У обстеженні  брали участь 100  дітей  молодшого шкільного  віку. Згідно з метою нашої роботи даний контингент було поділено на дві групи: основну  – учні молодших класів з легкою формою розумової відсталості та контрольну – 50 учнів 1х – 3х класів без вад інтелектуального розвитку.

Основну групу  склали 50 учнів 1х – 3х класів із розумовою відсталістю спеціальних загальноосвітніх шкіл № 1, та  № 2 м. Херсона віком від 7 до 12 років, серед яких 5 учнів молодших класів комунального закладу “Цюрупинський дитячий  будинок Херсонської обласної ради”. Контрольну групу склали  50  учнів молодших  класів віком від 7 до 12  років. Групу було сформовано на базі загальноосвітнього навчального закладу ЗОШ № 1 м. Цюрупинська.

Мета дослідження полягала у  виявлення тонких порушень просторової орієнтації й праксиса у молодших школярів з вадами інтелектуального розвитку та контрольної групи учнів молодшого шкільного віку на підставі визначення об’єктивних психофізіологічних параметрів швидкості психомоторних дій.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

  1. Оцінити психофізіологічний стан дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем інтелектуального розвитку за об’єктивними параметрами  швидкості психомоторних дій.
  2. Визначити наявність порушень просторової орієнтації й праксиса у молодших школярів основної групи на підставі об’єктивних психофізіологічних параметрів швидкості психомоторних дій.

Запроваджена психофізіологічна діагностика у дітей молодшого шкільного віку дозволяє виявити індивідуальні особливості їх психомоторного розвитку й заснована на порівнянні індивідуальних результатів досліджень швидкості психомоторних дій із середньостатистичними, які віддзеркалюють вікову норму. Обстеження вищезазначеного контингенту дітей проводилося з використанням  модифікованого варіанту методики кубики «Кооса» на підставі визначення об’єктивних параметрів  швидкості психомоторних дій та тонких порушень просторової орієнтації й праксиса [3].

Здійснена індивідуалізована оцінка швидкості психомоторних дій і (визначення порушень просторової орієнтації й праксиса) у молодших школярів 1-3х класів з різним рівнем інтелектуального розвитку на підставі об’єктивних показників за тестом кубики «Кооса». На підставі запроваджених досліджень  визначено об’єктивні параметри просторової орієнтації й праксиса у розумово відсталих молодших школярів 1 – 3 х класів (основна група) і у дітей контрольної групи відповідного віку без вад інтелекту. Показники об’єктивних параметрів швидкості психомоторних дій у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем інтелектуального розвитку за методикою «кубики Кооса» представлені в Таблиці 1.

З метою запобігання перенавантаження описової частини цифровим матеріалом, порівняльний аналіз отриманих статистичних даних по 2х і 3х класах буде представлений лише в Таблиці 1. в тексті ми будемо викладати лише фактичні данні щодо  учнів 1х класів.           

Таблиця 1.

Об’єктивні параметри швидкості психомоторних дій  у дітей молодшого шкільного  віку з різним рівнем інтелектуального розвитку

за методикою кубіки Кооса (M ± m)

 

Показники

швидкості дії

(сек)

Основна група (РВ)

Контрольна група

 

Клас

Хлопчики

Дівчата

Хлопчики

Дівчата

Швидкість дії

N ←240…420

1131,4±11,4

1161,3±11,0

427,3±9,6*

460,0±17,9*

1109,41±104

105,36±09,0

401,5±5,9*

412,0±12,6*

998,32±8,7

975,26±7,8

389,7±4,6*

397,5±8,6*

Примітка: * –  . Вірогідність різниці між групами * – (р < 0,05).

 

Так у хлопців з розумовою відсталістю показник середнього значення швидкості психомоторної дії зіставив 1131,45 ±116,47 сек, (часового інтервала в середньому склав 18,86  хв)  в той час як у  хлопчиків контрольної групи цей показник був значно нижчим і склав 427,39±9,61 сек, (р < 0,05); відповідно  часовий інтервал склав (7хв, 12 сек).

Вище зазначені результати демонструють відмінності  нормативного значення швидкості психомоторних дій основної групи РВ- хлопчиків,  та хлопчиків з нормою інтелекту за  тестовими завданнями  методики «Кооса» часовий інтервал виконання тестових завдань, яких склав
(4-7 хв);

Аналогічні результати спостерігалися і серед  дівчаток молодших класів з різним рівнем інтелектуального розвитку. Так,  в основній групі показник (ШПД) склав у РВ-дівчаток, 1161,33±116,09 сек, що становить термін часу
(19 хв, 35 сек), а у дівчаток без вад інтелекту цей показник був значно нижчим і склав  460,03±17,91 сек, (р < 0,05)  і тривалість виконання завдань було близькою до нормативних і зіставила (7хв, 66 сек), що свідчить про те що  просторові  часові  орієнтацій в контрольній групі учнів молодших класів відповідали нормативному часовому значенню в той час коли у РВ-учнів визначалась наявність значних порушень просторової орієнтації й праксиса за об’єктивними параметрами швидкості психомоторних дій. Для визначення динамічних змін, щодо параметрів швидкості психомоторних дій та тонких порушень просторової орієнтації і праксиса у молодших школярів з вадами інтелекту, нами було проведено повторне обстеження стану психомоторики, в основній групи учнів за тестовими завданнями методики кубики «Кооса», через рік, після проведення корекційно – розвиваючого навчання.

Наведені в Таблиці 1,  дані свідчать, що на швидкість психомоторних дій при виконанні тестових завдань (за всіма № 1- 10 рівнями складності) за методикою «Кооса» у дітей  з вадами інтелекту була значно тривалішою за терміном у порівнянні з їх однолітками з нормальним інтелектуальним розвитком контрольної групи. Отримані дані свідчать, про наявність у молодших школярів з вадами інтелектуального розвитку, порушень тонких просторових орієнтацій здатності до виконання різних рухових навичок, побудови рухової програми, а також загальмованості темпу психоторних дій.

Відповідно до аналізу отриманих результатів, доречно зробити наступні висновки:

Визначення об’єктивних психофізіологічних параметрів швидкостей психомоторних дій у молодших школярів з основної і контрольної групи показали, що в середньому швидкість виконання всіх тестових завдань за методикою кубики «Кооса»  розумово відсталими учнями  1х-3х класів, значно перевищувала нормативні значення.  Середнє значення показника (ШПД) у РВ-учнів (1146,37 сек) у дівчат 115,25±09,0 сек, і у хлопців 1105,21±10,4; в результаті досліджень були виявлені  значні труднощі виконання тестових  завдань методики у розумово відсталих дітей у зв’язку з не сформованісттю у зазначеного контингенту учнів навичок  психомоторної діяльності від цілком успішного виконання завдань до дуже великих утруднень. У частини учнів основної групи достатня успішність виконання тестових завдань сполучалась зі значними  утрудненнями в інших в той час, як показник ШПД швидкості психомоторної дії у  їх здорових однолітків учнів 1х-3х класів загальноосвітньої школи був значно низчим  склав (443, 71 сек) та відповідав нормативному значенню (N ←240…420) з незначним перевищенням часового обмеження.

У дітей з інтелектуальною недостатністю в ранньому й молодшому шкільному віці спостерігається низька рухова й пізнавальна активність, значні порушення просторової орієнтації й праксиса, цілеспрямованої діяльності та координації рухів, що надалі відбивається на формуванні ігрової, навчальної й трудової діяльності. Рухові порушення дітей здебільшого обумовлені недоліками планування цілеспрямованої координаційної сфери.

Діти з розумовою відсталістю зазнають труднощів у виконанні складно побудованих поетапних рухів та виконання психомоторної дії за зразком у них знижена швидкість і спритність виконання завдань, порушена здатність до ритмізації й диференціювання силових, часових і просторових параметрів рухів.

Таким чином, у сформованій актуальній ситуації оптимальним є комплексний підхід до корекції та  абілітації психофізичного розвитку дитини у якому когнітивні й рухові методи повинні застосовуватися в деякому ієрархічному комплексі з обліком їхнього взаємодоповнюючого впливу.

 

Література:

  1. Клименко В. В. Психологія спорту: учеб. [посіб. для студентів вищ. навч. закл.] / В. В. Клименко. – К. : МАУП, 2007. – 432 с.
  2. Кольцова М. М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка / М.М. Кольцова.–М.: Педагогика, 1973. 143 с.
  3. Коссов Б. Б. Психомоторное развитие младших школьников / Б. Б. Коссов. – М.: АПН, 1989. – 109 с.
  4. Кузнецов А. Психомоторика – важлива передумова адаптації першокласника до навчання / А. Кузнецов // Дефектологія. – 1999. – № 1. 42-45с.
  5. Лебединский М. С. Развитие высшей моторики у ребенка. Экспериментальное исследование / М. С. Лебединский. – М. : Л. : Гос. учебно-пед. изд-во, 1931. – 160 с.
  6. Мантрова  И. Н. Методическое руководство по психофизиологической и психологической диагностике. – Россия, Иваново, 1992.-248с., Никадров В.В.Психомоторика. Учебное пособие. – СПб. -Речь, -2004 -104 с.

No Comments for “ДОСЛІДЖЕННЯ ШВИДКОСТІ ПСИХОМОТОРНИХ ДІЙ ТА ТОНКИХ ЧАСОВИХ ОРІЄНТАЦІЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ ЗА МЕТОДИКОЮ”

Залишити відповідь