ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ : ПИТАННЯ СТАТУСУ І ПОВНОВАЖЕНЬ У КОНТЕКСТІ СУДОВО-ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ

УДК 340.12

ВИЩА  РАДА  ЮСТИЦІЇ : ПИТАННЯ СТАТУСУ   І  ПОВНОВАЖЕНЬ  У  КОНТЕКСТІ   СУДОВО-ПРАВОВОЇ  РЕФОРМИ

О.С. Торопенко

Науковий керівник –доцент  В.Г. Пінькас

 

Статтю присвячено питанню  статуса  і повноважень  Вищої  ради  юстиції  в контексті  судово-правової   реформи. Розкрито  суть  конституційно-правової  модернізації  судової   системи  і  Вищої  ради  юстиції  та  сформульовано    шляхи  вдосконалення  та  перспективи  розвитку  цих   органів.  

Ключові  слова: Вища  рада  юстиції, судово-правова  реформа, конституційно-правова  модернізація.

The article is devoted to the status and powers of the High Council of Justice in the context of judicial reform. The essence of the constitutional and legal modernization of the judicial system and the Supreme Council of Justice and formulated ways of improvement and development prospects of these bodies. Keywords: Supreme Council of Justice, judicial reform, constitutional and legal modernization. 

 

Розвиток демократичної правової держави вимагає подальшого вдосконалення судової гілки влади. Важливим кроком на шляху здійснення судово-правової реформи, побудови сучасної судової системи, забезпечення функціонування незалежної судової влади, є створення в Україні конституційного органу держави – Вищої ради юстиції – це колегіальний, незалежний, самостійний, внутрішньоструктурований державний орган, місце якого визначається конституційним статусом серед інших органів держави, контрольно-наглядовими й дисциплінарними повноваженнями, що відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу та контролює забезпечення гарантій його незалежності, а також здійснює нагляд за законністю притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів та розглядає дисциплінарні провадження стосовно суддів у випадках, передбачених чинним законодавством [2].

Конституція України визначила, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності та спеціалізації. Невід’ємною складовою системи судів загальної юрисдикції є спеціалізовані господарські суди, адміністративно-правове регулювання діяльності яких вимагає подальшого розвитку та вдосконалення щодо забезпечення незалежного справедливого господарського судочинства як результату ефективного захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання. Неефективне забезпечення прав і законних інтересів суб’єктів господарювання є провідною проблемою сьогодення, оскільки порушення їх призводить до збоїв у функціонуванні економіки, до втрати надходжень податкових і обов’язкових соціальних платежів. У кінцевому результаті – це невиконання зобов’язань держави перед соціально незахищеними верствами населення, неналежне фінансування розвитку науки, освіти, культури, збройних сил, правоохоронних органів тощо [3, с.151-154].

Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції утворює складне системоутворююче поняття, яке характеризує дійсне положення Вищої ради юстиції в системі державних органів та інших соціальних суб’єктів. Елементами конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції є: правосуб’єктність, що опосередковується, насамперед, її поняттям, ознаками, функціями, порядком формування та припинення повноважень; принципи статусу; компетенція як важливий елемент статусу; гарантії, які забезпечують її існування і функціонування, та відповідальність членів Вищої ради юстиції України.

Рада виступає демократичним органом, який покликаний виконувати свої обов’язки на основі дотримання принципів законності, об’єктивності, гласності, незалежності, демократизму, гуманізму, колегіальності, нормативності, службової самостійності і відповідальності за дії чи бездіяльність. Що стосується організаційно-функціональної структури у Вищій раді юстиції створені секція з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад та дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Враховуючи, що здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій покладено на Голову Вищої ради юстиції, заступника Голови Вищої ради юстиції, секретарів секцій, вважаю, що ці посадові особи також виступають окремим елементом організаційно-функціональної структури Вищої ради юстиції [1].

Одним зі способів оптимізації роботи Вищої ради юстиції – ведіння періодичного прийому громадян її членами, практику регулярних виїздів на місця для ознайомлення з організацією суддівської діяльності в межах перевірки звернень і скарг, вважаючи, що ці заходи сприятимуть попередженню прояву несумлінного правосуддя.

Позитивний ефект мають виїзні засідання, потреба у проведенні яких може виникнути для вивчення і розгляду конкретних питань на місцях. їх ефективність залежатиме від старанності їх попередньої підготовки. У деяких випадках доцільним може бути проведення спільних засідань Вищої ради юстиції з представниками Державної судової адміністрації України, кваліфікаційних комісій суддів, правоохоронних органів.

Потреба в активізації процесу проведення судово-правової реформи свідчить про важливість використання низки нетрадиційних форм залучення Вищої ради юстиції до сфери громадського життя суспільства для підвищення ефективності виконання покладених на неї завдань. У цьому разі йдеться про участь у роботі «круглих столів», науково-практичних конференцій, проведенні зустрічей і консультацій, нагороджень. Завдяки подібній діяльності Вища рада юстиції одержить можливість для всебічних контактів з представниками не лише державних органів влади, а й юридичної науки, засобів масової інформації, громадськими організаціями [4, с.18].

Неодноразово порушувалося питання про створення у складі Вищої ради юстиції додаткового структурного підрозділу — Судової інспекції, що дозволило б якісніше виконувати зростаючий обсяг роботи. Особливо плідно міжнародне співробітництво розвивається у вигляді багатосторонньої міжнародної взаємодії. Проявами цього стало встановлення тісних зв`язків з Радою Європи з виконання Спільних програм Європейської Комісії та Ради Європи щодо реформування правової та судової систем в Україні.

Важливою віхою діяльності Вищої ради юстиції стало її залучення, як бенефіціарія, до Спільної програми Ради Європи та Європейської Комісії “Україна: порядок відбору і призначення суддів, підготовка, дисциплінарна відповідальність, управління судовими справами і методи альтернативного врегулювання спорів”. Важливим стратегічним кроком у процесі розвитку міжнародної активності Вищої ради юстиції може стати співробітництво з Європейським об`єднанням рад юстицій (ЄОРЮ) [5, с.2-4].

Отже, охарактеризувавши правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції, основні завдання, склад і порядок формування, дослідили доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту, безсумнівно  можна  вважати, що  Вища  рада  юстиції   посідає  вагоме  місце  в державній владі, а особливо в судовій гілці влади.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Василенко В.М. Дисциплінарна відповідальність суддів України : підстави, порядок та особливості дисциплінарного провадження : [Електронний ресурс] / В.М. Василенко // Національна бібліотека Україна ім. В.І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ pib/2011_3/PB-3/PB-3_19.pdf.

2.Законодавче регулювання незалежності суддів у країнах Європи : [Електронний ресурс] // Асоціація суддів України. – 2012. – Режим доступу : http://www.asu.od.ua/ua/publications/mkons/voznjuk/

3.Закурін М.К. Напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності господарських судів / М.К. Закурін // Вісник господарського судочинства. – 2011. – № 6. – С.151-154.

4.Іванищук А.А. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення в судах загальної юрисдикції : автореф. дис.  канд. юрид. наук : спец. – 12.00.07 / А.А. Іваничук. – Запоріжжя, 2011. – 18 с.

5. Бойко В. Ф. Перебудова роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – №3. – С.2-4.

No Comments for “ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ : ПИТАННЯ СТАТУСУ І ПОВНОВАЖЕНЬ У КОНТЕКСТІ СУДОВО-ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ”

Залишити відповідь